Організація учнівських проектів дає можливість залучити учнів до активного життя школи, активізації пошукових вмінь, ініціативності, творчості, відповідальності, уміння планувати і приймати рішення, оцінювати результати.
Навчання шкільних дисциплін за нових умов вимагає від вчителів школи перегляду методики роботи та володіння інноваційними педагогічними й інформаційними технологіями, зокрема проектною методикою.
Суть цієї методики полягає в стимулюванні інтересу учнів до навчання через проектну діяльність, в демонстрації практичного застосування набутих знань, виконання самостійної (індивідуальної або групової) дослідницької діяльності.
Розглядаючи новий Державний стандарт, зміст навчального предмета «Інформатика» містить фундаментальну складову, що реалізується шляхом вивчення основ науки «Інформатика», має прикладну спрямованість, що реалізується під час виконання запланованих тематично відповідних практичних робіт, розв’язання компетентнісних задач, виконання індивідуальних і групових навчальних проектів та застосування різних форм (індивідуальної, парної, групової й колективної) організації діяльності учнів та інноваційних методів навчання.
Під навчальним проектом розуміють організаційну форму роботи, яка орієнтована на засвоєння навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального предмету або кількох предметів. У школі навчальний проект можна розглядати як спільну навчально-пізнавальну, дослідницьку, творчу або ігрову діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову), що має спільну мету, однакові методи і способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного реального результату, потрібного для вирішення якоїсь вагомої для учнів проблеми.
Метод навчальних проектів завжди припускає розв'язування певної значущої для учнів проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, – інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, технології та творчих галузей. Специфіка навчальних проектів полягає в тому, що вони за своєю суттю є міжпредметними. Навіть якщо проект проводиться в межах одного навчального предмету, робота над ним передбачає застосування знань з інших галузей і демонструє зв’язок з реальним життям.
За характером координації проекти можуть бути: з відкритою, явною координацією (координатор ненав'язливо спрямовує роботу учасників, організовуючи у разі необхідності окремі етапи проекту) та з прихованою координацією (координатор не виявляє себе в управлінні роботою над проектом, а виступає як повноправний його учасник).
За тривалістю проведення навчальні проекти можуть бути: короткотерміновими (час проведення 1-2 уроки), середньої тривалості (від тижня до місяця); довготермінові (від місяця до кількох місяців). Щодо проектів середньої і значної тривалості, то вони (звичайні або телекомунікаційні, внутрішні або міжнародні) є міжпредметними і містять досить велику проблему або кілька взаємопов'язаних проблем.
За кількістю учасників навчальні проекти є індивідуальні (що виконуються самостійно одним учнем), особові (між двома партнерами, що знаходяться в різних школах, регіонах, країнах), парні (між парами учасників) і групові (між групами учасників).
Навчальні індивідуальні та групові проекти орієнтовані на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну чи групову. В процесі виконання навчальних проектів досягається і навчальна мета (розширення і поглиблення теоретичної бази знань учнів, надання результатам практичної значущості, їх придатності до розв’язування повсякденних життєвих проблем, диференціація навчання відповідно до запитів, нахилів і здібностей учнів), і науково-дослідна. При виконанні роботи учні самостійно ознайомлюються з додатковою навчальною та науковою літературою, відомостями з інших джерел, зокрема з Інтернету, навчаються аналізувати й критично оцінювати їх.
Етапи реалізації проекту
1. Підготовчий, або вступний (занурення в проект).
1.1. Обрання теми та її конкретизація (визначення жанру проекту).
1.2. Визначення мети, формулювання завдань.
1.3. Формування проектних груп, розподіл у них обов’язків.
1.4. Письмові рекомендації учасникам проектних груп (вимоги, строки, графік, консультації тощо).
1.5. Затвердження тематики проекту та індивідуальних планів учасників групи.
1.6. Установлення процедур і критеріїв оцінювання проекту й форми його презентації.
2. Пошуково-дослідний етап.
2.1. Визначення джерел інформації.
2.2. Планування способів збирання й аналізу інформації.
2.3. Підготовка до дослідження і його планування.
2.4. Проведення дослідження. Збирання і систематизація матеріалів (фактів, результатів) відповідно до мети і жанру роботи, добирання ілюстрацій.
2.5. Організаційно-консультаційні заняття. Проміжні звіти учнів, обговорення альтернатив, що виникли під час виконання проекту.
3. Трансляційно-оформлювальний етап.
3.1. Попередній захист проекту.
3.2. Доопрацювання проекту з урахуванням зауважень і пропозицій.
3.3. Підготовка до публічного захисту проекту:
− визначення дати й місця захисту;
− визначення програми й сценарію публічного захисту, розподіл завдань усередині групи (медіапідтримка, підготовка аудиторії, відео- й фотозйомка та ін.);
− стендова інформація про проект.
4. Заключний етап.
4.1. Публічний захист проекту.
4.2. Підбиття підсумків, конструктивний аналіз виконаної роботи.
Етапи роботи над проектом
Обґрунтування актуальності обраної теми. На цьому етапі учні оглядають літературу, збирають і систематизують інформацію. Чіткіше формулюють тему роботи. Пояснюють особистий інтерес учнів у виборі конкретної теми.
Постановка завдань дослідження. На цьому етапі формулюють мету роботи й висувають гіпотезу. Для досягнення поставленої мети й підтвердження або спростування гіпотез учень повинен провести певні дослідження.
Визначення методів дослідження. Обрана тема потребує правильного добирання методів дослідження. Метод — це спосіб досягнення поставленої мети (теоретичний, емпіричний, математичний та ін.). На цьому етапі учні вивчають можливі методи дослідження й обирають найприйнятніші для цієї роботи методи.
Проведення наукового дослідження.
Пам’ятка керівника проекту
Запропонувати теми проектів із різними домінуючими методами (науково-дослідний, соціальний, творчий, інформаційний, практико-орієнтований, ігровий тощо). Обґрунтувати їх актуальність. Врахувати вік школярів, на який розраховане це проектне завдання.
Охарактеризувати й доповнити проекти іншими ознаками (характер контактів, характер координації проектів, тривалість, кількість учасників).
Зазначити проблему, сформулювати мету й завдання проекту, навчальний матеріал із предмета й міжпредметні зв’язки, що повинні використовуватися під час виконання проекту.
Продумати практичну або теоретичну значущість проекту.
Зазначити розвивальну мету (інтелектуальний, моральний, культурний розвиток учнів).
Назвати творчі методи, що використовуватимуться під час виконання проекту.
Зазначити, чи можливий цей проект у межах класно-урочної або позаурочної діяльності.
Продумати, як можуть бути оформлені результати проекту.
Визначити форми контролю етапів виконання проекту.
Запропонувати критерії оцінювання успішності проекту.
Продумати, який психолого-педагогічний ефект можливий у результаті виконання цього проекту.
Загальні вимоги до керівника проекту
Ставитися до роботи творчо.
Не стримувати ініціативи учнів.
Заохочувати самостійність, уникати прямих інструкцій, учити школярів діяти самостійно.
Пам’ятати про головний педагогічний принцип — не виконувати за школяра те, що він може зробити (або може навчитися робити) самостійно.
Не поспішати робити оцінні судження.
Оцінюючи, пам’ятати: краще десять разів похвалити нізащо, ніж один раз розкритикувати нізащо.
Звернути увагу на основні складові процесу засвоєння знань:
учити простежувати зв’язки між предметами, подіями та явищами;
намагатися формувати навички самостійного розв’язання проблем дослідження;
намагатися навчати школяра вміння аналізувати, синтезувати, класифікувати інформацію.
Оцінювання навчальних індивідуальних і групових проектів є обов’язковим для всіх учнів класу.
Практична реалізація методу навчальних проектів веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності учнів. Змінюється і психологічний клімат в аудиторії, оскільки вчителю доводиться переорієнтувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру. Учні, об’єднані в групи, взаємодіють між собою: пояснюють новий матеріал, обговорюють його, оцінюють свою діяльність, готують звіти та виступи. Ця форма організації роботи учнів на уроках заслуговує на особливу увагу, оскільки учні в групах переважно працюють самостійно, а участь у колективному розв’язуванні задачі підвищує в них взаємну відповідальність, примушує їх ставити перед собою і вирішувати не тільки навчальні, а й організаційні проблеми. Організація навчально-пізнавальної діяльності за допомогою метода навчальних проектів передбачає використання інформаційно-комунікаційних технологій для пошуку потрібної інформації, її опрацювання та ефектного подання результатів проекту. Тому міжпредметний характер змісту інформатики дозволяє розглядати цю дисципліну не лише як ще один новий шкільний предмет у навчальному плані, а й як інтеграцію та узагальнення вже вивчених учнями основ наук.
Немає коментарів:
Дописати коментар